- чванливий
- -а, -е.Який любить чванитися, схильний до чванства; пихатий. || В якому виявляється чванство, пиха.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
чванливий
Смотреть что такое "чванливий" в других словарях:
чванливий — [чванли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
чванливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
бундючний — а, е. 1) Надмірно чванливий, пихатий. 2) Дуже багатий; пишний, розкішний. 3) Пишномовний … Український тлумачний словник
гонористий — а, е, розм. Сповнений гонору (у 1 знач.); чванливий, пихатий. || Пройнятий гонором; який виявляє гонор … Український тлумачний словник
кокошний — а, е, діал. Чванливий, пихатий … Український тлумачний словник
надутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до надути 1), 2). 2) у знач. прикм.Збільшений щодо величини, об єму і т. ін. 3) у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий. 4) у знач. прикм., перен., розм. Який має ображений, сердитий … Український тлумачний словник
напиндючений — а, е, розм. Надмірно пихатий, зарозумілий, чванливий. || Який виражає пихатість, зарозумілість і т. ін … Український тлумачний словник
фанаберистий — а, е, розм. З фанаберією; пихатий, чванливий … Український тлумачний словник
чванливість — вості, ж. Властивість за знач. чванливий … Український тлумачний словник
чванливо — Присл. до чванливий … Український тлумачний словник
